Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилузати, -ваю, -єш, гл. Вылущить. А це хто вилузав соняшник? я собі поклала. Черниг. у.
Да́чка, -ки, ж. Денежный сборъ, податной сборъ. Шух. І. 51.
Заклика́льниця, -ці, ж. Зовущая, зазывающая. Курица говоритъ о кухаркѣ: Казала я півням і курам-кумонькам, щоб закликальниці мов кобця стереглися. К. Дз. 139.
Заша́вкати, -каю, -єш и зашавкоті́ти, -кочу́, -тиш, гл. Зашавкать, зашамкать. Св. Л. 303. Зашавкотів старий. Св. Л. 309.
Крутанина, -ни, ж. 1) Суетня, хлопоты. Там така крутанина, що ну: все тілько там підмети, там застели та принеси. Брацл. у. 2) Путаница.
Ли́стячко, -ка, с. соб. Ум. отъ листя.
Му́дрощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Хитроумныя затѣи, хитрые пріемы; мудрствованія. Хитрощі та мудрощі. Ном. № 2969. 2) Мудреныя вещи, что-либо затруднительное для пониманія или исполненія. Не великі тут мудрощі. 3) Заповѣди. Десять Божих мудрощей. Кіев. г.
Поназдоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Похмурний, -а, -е. Пасмурный. Над Невою під снігами, при похмурнім сонці, ти поліг єси, мій друже, на чужій сторонці. О. 1861. III. 10.
Спочинок, -нку, гл. = спочив. КС. 1882. XII. 502. Будуть кримці та нагайці, безбожні бусурмени, тебе, пішого-піхотинця, на спочинках минати. ЗОЮР. І. 33.