Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спостити

Спостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить. Пятницю спостила. Чуб. V. 524. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОСТИТИ"
Беговатий, -а, -е. Ворчливый, сварливый, грубый. Вх. Зн. 2.
Вікувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить жизнь. Уже ж мені у тебе не вік вікувати, тільки одну та ніченьку переночувати. Мет. Паничі не вікуватимуть на чужині, приїдуть. МВ.
Годування, -ня, с. 1) Кормленіе. 2) Воспитаніе, вскормленіе. 3) Откармливавіе.
Змітки, -ків, м. мн. = обметиця 1.
Каптанок, -нка и каптано́чок, -чка, м. Ум. отъ каптан.
Ковалдо, -да, с. Молотъ для передвиженія шпалъ. Борз. у.
Лимарі́вна, -ни, ж. Дочь шорника. Ой хто купить цебер меду ще й вина, того буде лимарівна молода. Лис. І.
Мостови́на, -ни, ж. Доска въ мосту, въ полу, въ деревянной настилкѣ. Ум. мостови́ночка. Мостять мости-мостовиночки за для вірного дружка; мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.
Рамено, -на, с. 1) Перекрестье креста. Лохв. у. 2) Въ вѣтряной мельницѣ: каждое изъ двухъ бревенъ, проходящихъ сквозь валъ и перекрещивающихся, къ которымъ придѣланы крылья. Лохв. у. 3) Въ мельницѣ: радіусъ соединяющій кругъ колеса съ осью. Черниг. у. Мик. 480. 4) Часть ступи походючої. Шух. І. 104.
Страховище, -ща, с. Страшилище. Мир. ХРВ. 69, К. ЦН. 318. Під ногами страховища двигтіла земля. Мир. ХРВ. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.