Дозві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. дозві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться, посѣщать, посѣтить. Сивий орле, сивий орле, ти всюди літаєш, ачей ти ся до милого мого дозвідаєш.
Доле́жування, -ня, с. Долеживаніе.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Коко II, -ка, с. дѣтск. Яйцо.
Ладен, -дна, -не Готовъ. Я й Богом ладен побожитись, що цього не пам'ятаю. О, та ти ладен лежати, нічого не роблячи. Ладен не знати що дати, аби мені не робити оцього. я вже тепер ладен. Я ужъ наѣлся, ужъ не голоденъ.
Підтрухнути 2, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Складач, -ча, м.
1) Складывающій что либо.
2) Наборщикъ.
3) Широкій обручъ, въ которомъ бочаръ сбираетъ первоначально клепки посуды.
Хоробний, -а, -е. Къ болѣзни относящійся.
Шаповал, -ла, м. 1) Шерстобой, войлочникъ.Не шаповал душу вложив. 2) Шапочникъ, дѣлающій войлочныя шапки.
Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.
