Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Випав сак і тому бідному. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Яке коли нещастя випаде. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Мені не випадає так казать. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний.
За́хидный, -а, -е. прил. Западный. И вы схидни, й вы захидни, И вы, що по горахъ пышныхъ.
Лягти́ Cм. лягати.
Навидира́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Повыдрать во множествѣ. 2) Отнять во множествѣ.
Остріжка, -ки, ж. Раст. Delphinium Ajacts.
Підбрехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підбріхувати.
Підкидання, -ня, с. Подбрасываніе, подкидываніе.
Поскалічувати, -чую, -єш, гл. Искалѣчить (многихъ).
Різня, -ні, ж. 1) Бойня. 2) Убой. Волів женуть на різню.
Роскопувати, -пую, -єш, сов. в. роскопати, -наю, -єш, гл. Раскапывать, раскопать, разрывать, разрыть. Стали вони роскопувати тую гору.
