Валяти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Валить, сваливать, опрокидывать. Чорт росердився, налітає і хату валяє. Буйний вітер в полі повіває, бідного козака із ніг валяє. 2) Валять (сукно). 3) Бить, сбивать (съ дерева). 4) Пачкать, марать. Помалу ступайте, пилу не збивайте, шмаття не валяйте. 5) — коней. Выхолащивать лошадей. 6) Испражняться.
Воскобійниця, -ці, ж. Воскобойня.
Давні́шній, -я, -є. Давнишній. Тільки де-не-де димок над кручею піднімається, та по вітру, як давнішняя слава Синопа, розлітається.
Дохо́жий, -а, -е. = дохожалий. Дівка вже дохожа, пора сватати.
Драгно́, -на́, с. Грязь, болото. В сіни раз-у-раз вода з стелі натікає, то там вже таке драгно.
Дуросві́тщина, -ни, ж. 1) = дуросвітство. 2) соб. Обманщики, шарлатаны. Хотів би правду людям говорити, — ведмедем дуросвітщина реве.
Замахну́тися, -хну́ся, -не́шся, гл. Замахнуться. Вихватила у його з-за халяви ножа і замахнула, і одрубала гайдамаці голову. Замахнись, та не вдарь.
За́мок, мку, м. Замокъ. А на що ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Лучче б ти в замку зоставсь з козаками.
Кулача, -чати, с. Кулачекъ. Ба-ба ... вимовляла невеличка дівчинка Оленка, простягаючи до Пріськи кулачата.
Похило нар. Наклонно.