Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видавник, -ка, м. Издатель. Желех.
Домо́чок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Йорка, -ки, ж. Очистки отъ чищенья уже выдѣланной кожи. Волч. у. Ум. йо́рочка.
Клуботатися, -чу́ся, -чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Мир. Пов. І. 114. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться. МВ. І. 47.
Осуджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. осуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Быть осуждаемымъ, осужденнымъ, осуждаться, осудиться. Єв. Мр. XVI. 16. Осудися перше в дому та (тоді) на право йди. Ном. 7375.
Паламарівна, -ни, ж. Дочь пономаря.
Повмуровувати, -вую, -єш, гл. Вставить въ стѣну при кладкѣ ея (во множествѣ).
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Постругати, -гаю, -єш и постружу, -жиш, гл. 1) Построгать нѣкоторое время. 2) Перестрогать (во множествѣ). 3)дорогу. Почистить, вычистить. Постружу дороженьку к святому Різдву, — сніжком припаде. Мил. 193.
Приссати, -ссу, -ссеш, гл. Присосать. Став виходить із води, — так ні: так його и приссало, і ноги не витягне з болота. Чуб. II. 138.