Гойдати, -даю, -єш, гл. Качать, колыхать. Дивлюся на височенну сосну. Вітер нею гойдає. Сонце гріє, вітер віє.... на калині одиноке гніздечко гойдає. Сміється козак, коня сідлаючи, плаче дівчина, дитину гойдаючи.
Грошозапло́д, -да, м. Копящій деньги. Хто хоче полюбить суддю-грошозаплода, про його роспитай панів, а не питай у простого народа.
Дові́чно нар. = Доочне.
Нао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наора́ти, -орю, -реш, гл. Вспахивать, вспахать. Наори мілко та посій рідко, то і вродить дідько.
Напсе́тити, -сечу, -тиш, гл. Навонять (о животныхъ, человѣкѣ). Брень, брень, шаповал, напсетив, навоняв, у кишеню поховав.
Полежака, -ки, об. Лежебока мужчина или женщина. Одна дочка у Івана та і та полежака. Каша — мати наша, а борщ — полежака.
Попідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Подставить (во множествѣ).
Сивець, -вця, м. = сиваш. Не першина сивцю війна. Да як жаль же мені сивця-воронця, сивця-воронця, білого копитця.
Усоліти, -лію, -єш, гл. Просолиться. Губи (родъ грибовъ) як усоліють, то такі гарні.
Шуліка, -ки, м. Коршунъ.