Головатий, -а, -е. 1) Съ большой головой, головастый. Такий здоровенний, головатий, банькатий, з закорюченим носом. Чужі діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої — як паненята.
2) О растеніяхъ: съ большой головкой, кочнемъ. Капуста головата. (Мак) поріс такий головатий.
3) Умный, разумный. Козарлюга дуже ручий, жвавий, головатий.
4) — батько, — та мати. Cм. батько, мати.
5) — круг. Гончарный кругъ извѣстной конструкціи. Cм. круг 11.
Домоту́р, -ра, м. = домонтарь. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати.
Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Дру́жно нар. Дружно, въ согласіи. З хазяїном я жив дружно. Ум. дружне́нько. Жили дружненько ті дві жінки, мов би куми або ятрівки.
Моти́ка, -ки, ж. Кирка. А ні лопата, а ні мотика їх не розлучить. Сокира остра, мотика їй сестра.
Підкрасти, -ся. Cм. підкрадати, -ся.
Полицейник, -ка, м. = полиціян.
Поперчити, -чу́, -чи́ш, гл. Посыпать перцемъ. З смаженої капусти поперченої... ліплять пироги.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги.
Узимки, -ків, м. Первые дни зимняго времени.