Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спілка

Спілка, -ки, ж. Компанія, товарищество. Чоловік та жінка, то одна спілка. Ном. тримати спі́лку. Вести компанію. Не тримай з панами спілки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІЛКА"
Буда́ра, -ри, ж. Фургонъ, крытая повозка. Тепер несеться як крилами в бударі й два вози за ним. Мкр. Г. 55.
Зда́вну, зда́вня, нар. = зда́вна. Вона мене здавну знає. Чуб. V. 1033. Мири вічностю ся здавна називають. Ном. № 390.
Мурми́ло, -ла, м. = мурло. Чи чуєш ти, мурмило? Гул.-Арт.(О. 1861. III. 94.).
Пахольський, -а, -е. Относящійся къ мальчику. К. ЦН. 311.
Полинчик, -ку, м. Раст. Gnaphalium arvense. L. Черк. у.
Поперекульбачувати, -чую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Пороспиватися, -ваємося, -єтеся, гл. Распиться, распьянствоваться (о многихъ). Попи голодні, холодні, необуті, пороспивались. Стор. МПр. 92.
Пустка, -ки, ж. 1) Нежилой домъ, опустѣвшій домъ. Г. Барв. 249. У нашого Галагана вишивана хустка, буде в наших Озерянів не одная пустка. Н. п. 2) Участокъ земли, принадлежащій лицу, выбывшему изъ сельскаго общества. Козел. у.
Спижарня, -ні, ж. Чуланъ для провизіи, кладовая.
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.