Багато нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Нам сього вина треба багато. В селі довго говорили дечого багато. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. 3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Ой вона багато гордує. Ум. багатенько.
Виблагати, -гаю, -єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину.
Йолом, -ма, м. Смушковая высокая шапка съ закругленнымъ верхомъ.
Надтиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. надти́хнути, -хну, -неш, гл. Притихнуть, нѣсколько стихнуть. Може надтихне трохи вітер.
Натуга, -ги, ж. Напряженіе, усиліе. Натугою. Съ усиліемъ. Дірка така була, що влізти можна було натугою, а так не влізеш.
Перебрати, -ся. Cм. перебірати, -ся.
Побреніти, -ню́, -ни́ш, гл.
1) Потечь журча; полетѣть жужжа. Текли річки, nобреніли до Заводовської аж у сіни.
2) Цвѣсть нѣкоторое время. Маківка побреніла та й осипалась.
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо.
Усічи, -чу, -чеш, гл. = усікти.
Чимсати, -саю, -єш, гл. = чухрати 1, 2, 4.