Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі.
Галичина, -ни, ж. Галиція.
Єрети́к, -ка́, м. Еретикъ. Констанський єретик великий. Клене олимпських, єретик.
Недивний, -а, -е. Неудивительный. Недивним річам не дивуйся.
Підкісник, -ка, м. Лента, вплетенная въ косу. Ум. підкісничок.
Понасміттювати, -тюю, -єш, гл. = понасмічувати.
Привал, -лу, м. Выступъ скалы. Сіли собі на привалу, люльки закурили.
Роменовий, -а, -е. Ромашковый.
Токмити, -млю, -ми́ш, гл.
1) Прицѣниваться, нанимать.
2) Распредѣлять, группировать. Токмит волики на три плуженьки.
Тяжити, -жу, -жи́ш, гл. Обременять, отягощать.