Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Задзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. Зазвонить. Котл. Ен. II. 30. В неділеньку рано задзвонили дзвони. Мет. 95.
Заму́лити Ii, -ся. Cм. замулювати, -ся.
Космок, сомка, м. Ум. отъ косом.
Переглянутися Cм. переглядатися.
Поперти, -пру, -реш, гл. 1) Напереть. Прожогом вискочили козаки і поперли на ляхів. Стор. МПр. 122. 2) Побѣжать. Як почув се циган, як попре додому, і чобіт не набув. Драг. 192. 3) Швырнуть. Да з словом сим на їх поліном і попер. О. 1861. IV. 62. 4) Потащить. Шуліка ухопив курчя, а за ним потяглись угору і останні курчята з квочкою, бо звязані були міцно: так усіх і попер шуліка. Чуб. II. 529.
Поцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками для украшеніи.
Розмахувати, -хую, -єш, сов. в. розмаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Размахивать, размахать, махая раскачать. Еней чим дуж спис розмахав. Котл. Кн. Розмахував руками. Левиц. І. Стануть палить степи: вийде чоловік у поле, викреше огню, положить його у соломяний віхоть, розмахи гарненько да й кине. Греб. 400. 2) Развѣвать, развѣять, распустить по вѣтру. Над моїми воротами чорненькая хмара.... А я тую чорну хмару пером розмахаю. Мет. 87. Попіл вітром розмахало. Шевч. 515. Вітер по полю слова розмахав. Шевч. 9.
Рубанець, -нця, м. 1) Полѣно, отрубокъ. О. 1862. VI. 34. Свічка горить, свічка палає, шмаровоз по підпічку рубанця шукає. Чуб. V. 675. 2) = праник. Богод. у.
Цісарство, -ва, с. Царство, государство. Желех.