Арши́н, -на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. 2) Въ губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин.
Батуньо, -ня, м. Ум. отъ батько.
Дубони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = ду́бкати.
Зуноватися, -нуюся, -єшся, гл. Надоѣсть, опротивѣть.
Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала.
Комашка, -ки, ж. Ум. отъ комаха.
Оповістити, -ся. Cм. оповіщати, -ся.
Підвалина, -ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. 2) Часть ступы. Cм. ступа 2, 3.
Радний II, -а, -е. , радній, -я, -є. Совѣтующій, подающій совѣтъ. Став тоді старий князь своїм радним слугам казати.
Ускубти, -бну, -неш, гл. 1) Дернуть за волосы. Хто схоче, добре ускубне за вражий чуб його зубами. 2) Урвать, дернуть. Вскубни трохи сіна. Живемо.... як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне.