Безкоровайний, -а, -е. 1) О свадьбѣ: безъ соблюденія свадебныхъ обрядовъ.
2) О лицѣ: вступившій въ бракъ безъ свадебныхъ обрядовъ.
3) О дѣтяхъ: зачатый до брака.
Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Виложив з печі хліба. Та й важно пісню виложено. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки.
Відбузувати, -зую, -єш, гл. Отколотить, отдуть. Одбузує чоловік жінку.
Достава́ти, -стаю́, -є́ш, сов. в. доста́ти, -ну, -неш, гл. 1) = діставати. У такого й чорт ладану не достане. Ой хто мені царь зілля достане, той зо мною на рушничку стане. Ідіть зо мною на Черкеню долину гуляти, слави лицарства козацькому війську доставати. Над річкою над Дунаєм орли загравали, а козаки отамана з неволі достали. У неділю города достали. 2) Доставать, достать, достигать, достичь. До пліч достати.
Замучи́тися 1, -чу́ся, -чи́шся, гл. Измучиться.
Имберець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.
Назнача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. назначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Отмѣчать, отмѣтить, намѣчать, намѣтить; обозначать, обозначить. Піймуть поля, скільки їм назначиш. Бог назначив, то й здохла ялівка.
Перековувати, -вую, -єш, сов. в. перекувати, -кую́, -єш, гл.
1) Перековывать, перековать, наново сковать.
2) Наново подковывать, подковать. Пане, треба коні перековувати, бо не доїдем до міста, падають.
3) Только сов. в. О кукушкѣ: прекратить кукованье.
4) Передавать, передать, пересказать кукованьемъ кукушки. Ой ти, моя родинонько, не цурайся мене, хоч сивою зозулькою перекуй до мене.
Повнісінький, -а, -е. Совершенно полный, полнехонький. Засіки повнісінькі грошей. Хазяїн (торбу) взяв, повнісіньку червінцями й напхав.
Поприлучати, -ча́ю, -єш, гл. Присоединить (во множествѣ).
