Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. Ном. № 3004. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. Ном. № 1237. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки. Шевч. 284. 2) Сверлить. У дошці вертіти дірку. Дещо.
Гетьманування, -ня, с. Гетманство, пребываніе гетманомъ.
Госте́ць, -тця́, м. Хроническій ревматизмъ въ суставахъ. Драг. 40. КС. 1889. XI. 303. Мнеть, як гостець бабу. Ном. № 4004. Точно болѣзнь эта не опредѣлена, такъ какъ, повидимому, названіемъ гостець охватывается не одна болѣзнь. По народному вѣрованію гостець въ скрытомъ состояніи есть у каждаго человѣка и обнаруживается ревматическими болями, сыпями, чирьями, ранами. Нечистий, пога́ний госте́ць, що загнива́ється — очевидно сифилисъ. Мил. М. 94.
Зближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. збли́зитися, -жуся, -вишся, гл. Приближаться, приблизиться. Літечко минає, лист опадає, холодні зближаються ночі. К. Досв. 64. Він близько до мене зближився. МВ. ІІ. 104.
Коверцовий, -а, -е. Ковровый. Коверцові (барвні) лежники. Шух. І. 98.
Нагу́то́рити, -рю, -риш, гл. Наболтать, наговорить пустяковъ.
Не-відь-що. Нелѣпость, Богъ знаетъ что.
Підстовба, -би, ж. = стовба 1.
Розвалювати, -люю, -єш, сов. в. розвалити, -лю, -лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили. Шевч. 200.
Угринка, -ки, ж. Венгерка. Желех.