Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випихач, -ча, м. Выталкивающій, изгоняющій. Старику говорили о его дѣтяхъ: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а сами зостануться. Черниг. г.
Дни́ця, -ці, ж. Поперечная доска въ колесѣ водяной мельницы, — такими досками покрыта вся внутренняя часть обода колеса. Галиц. Мик. 480.
Мазу́нчик, -ка, м. Ум. отъ мазун.
Мудро́ваний, -а, -е. Замысловатый. Мова сієї поеми аж геть муарована і випробувана на инших словесних творах. К. Іов. IV.
Нехибний, -а, -е. 1) Безошибочный, безпорочный. Я ж за правду за нехибну буду Бога прославляти. 2) Неуклонный.
Пороскидати, -да́ю, -єш, гл. Разбросать. Каміння пороскидав. Мнж. 34.
Посохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Поспѣшить. Вх. Зн. 65.
Пупорізна баба, -ної —би, ж. = пупорізка.
Рознизати, -жу, -жеш, гл. Разорвать, разодрать. Як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу до самого стану. Мир. ХРВ. 321.
Тмити, тмлю, тмиш, гл. Затемнять, дѣлать темнымъ. Шейк.