Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

собі

Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОБІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОБІ"
Дворя́дний, дворядо́вий, -а, -е. Въ два ряда, двурядный. Вх. Уг. 235. О. 1861. VII. 2.
Довбу́н, -на́, м. = Довбач.
Жаби́ний, -а, -е. = жаб'ячий.
Купатися, -паюся, -єшся, гл. Купаться. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ном. Душно мені: ходім, дочко, до ставка купатись. Шевч. 22.
Наруба́тися, -баюся, -єшся, гл. Нарубиться.
Опліччя, -чя, с. Женская сорочка (у Лемков). Гол. Од. 77.
Пооблуплювати, -люю, -єш, гл. Облупить (во множествѣ).
Промити Cм. промивати.
Спостувати, -тую, -єш, гл. = спостити. А написано та 12 п'ятниць та в году спостувати. ЗЮЗО. II. 116.
Угонобити, -ся. Cм. угонобляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОБІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.