Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґайдува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Играть на волынкѣ. Вх. Лем. 407.
Заріча́ний, -а, -е. Любящій противорѣчить. Добре, що ви такі собі на натуру плохі, — байдуже, мовчите собі; а як мій син, то лихо! Йому слово чи дві, а він тобі десять, — такий зарічаний, усе насупроти йде. Васильк. у.
Зауважа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = завважати.
Крученик, -ка, гл. Табакъ въ свернутыхъ листьяхъ. Вх. Зн. 30.
Острашка, -ки, ж. 1) Страхъ. Там острашка бере хто його й зна чого, — аж волосся стає. Новомоск. 2) Острастка.
Ошукач, -ча, м. = ошуканець.
Повеселитися, -лю́ся, -лишся, гл. Повеселиться. Хиба мій вік не сон? Стривай же, хоч трошки дай мені повеселитись. К. Іов. 23.
Покуйовдити, -джу, -диш, гл. Взъерошить.
Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Грин. III. 593. Так би й потліли живцем в нечистоті. Левиц. І. 91.
Улягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. улягтися, -жуся, -жешся, гл. Улегаться, улечься. На піску улігся, та думка спати не дала. Котл. Ен. V. 6. Лихо.... в самім серці й уляглось. Шевч. 553. І хвилі вляжуться, мовчить німа безодня. К. Псал. 251.