Бочечка, -ки, ж. Ум. отъ бочка.
Зава́ла, -ли, ж. 1) Завалъ, набросанная масса чего, загроможденіе. У хаті така завала, що нема де сісти. 2) Заносы снѣжные. Завала снігу велика. Леле 2т г зимі як кричит — то на завалу. 3) Грозовая туча; буря. Від запад-сонця прийшла завала.
Копиця, -ці, ж.
1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці.
2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка.
Матеркува́ти, -кую, -єш, гл. Бранить по матери.
Мушкови́й, -а́, -е́ Съ крапинками. Хустки повелись мушкові микитонові.
Понасмічувати, -чую, -єш, гл. Насорить (во множествѣ). Бач, як дітвора по насмічувала.
Стишка нар. = стиха 2. Знишка та стишка. Так як та свиня: стишка мішки рве.
Тічки, -чок, ж. мн. Телѣга безъ полудрабків, задняя часть отъ передней отодвинута, — для перевозки длинныхъ бревенъ.
Чистити, -щу, -стиш, гл.
1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого.
2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити.
Шабля, -лі, ж.
1) Сабля. Блиснем шаблями, як сонце в хмарі. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже.
2) = міч 2. Ум. шабелька, шабеленька, шабелечка. Серед війська стоячи і шабельку держучи. Із під бока шабеленьку витягає.