Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишнина, -ни, ж. Вишневое дерево. Левиц. Пов. 191. Ой вишнино-черешино, чом ти листу не пускаєш? Н. п.
Волосянки, -нок ж, мн. Штаны изъ овечьей шерсти. Шух. І. 152.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Кресь! меж., выражающее звукъ высѣканія огня. Кресь да й єсть! Посл.
Печіркувати, -ку́ю, -єш, гл. = печерувати. Вх. Зн. II. 26.
Пиха, -хи, ж. Гордость, важность, надменность, заносчивость. Чуб. І. 93, 282. Панська пиха. Стор. МПр. 76.
Погуторити, -рю, -риш, гл. Поговорить, поболтать. Ідіть, тітко, посидимо, погуторимо. Мир. Пов. І. 140.
Поприлагоджувати, -джую, -єш, гл. Приладить (во множествѣ).
Самота, -ти, ж. Уединеніе, одиночество. К. ЧР. 426. Рудч. Чп. 253. на самоті. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. Стор. МПр. 59. самото́ю. Въ одиночку, одиноко. К. ДС. 14. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали. Гол. І. 17.
Спінь, -ня, м. Острый конецъ веретена какъ обыкновеннаго, такъ и входящаго въ составъ сложныхъ снарядовъ, напр. гонч. круга. Шух. І. 148, 257, 262.