Важення, -ня, с. Взвѣшиваніе.
Відчай, -чаю, м. Безнадежность. Употреб. лишь въ выраженіи: пустити на одчай божий, — на одчай душі. На все отважиться, дѣлать, всѣмъ рискуя.
Гори́квіт, -ту, м. = Гори́цвіт.
Змикатися, -каюся, -єшся, сов. в. зімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сводить, свести судорогой. Як підняв руку, так вона і зомкнулась, так і заклякла.
Межинаро́дний, -а, -е. и -ній, -я, -є. Международный.
Новорожденець, -нця, м. Новорожденный сынъ. Кланяюсь і хлібом, і вином, і сином новорожденцем.
Одногорбий, -а, -е. Одногорбый.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Покувати, -ку́ю, -є́ш, гл.
1) Сковать, выковать (во множествѣ). Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка. Покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Подковать (многихъ). Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твою біль поїду. Вчився робити, черевичків шити. І пошив, покував.
3) Перестать куковать (о кукушкѣ). Уже зозуленьки та й покували, соловієчки пощебетали.
Удаль, -лі, ж. Способность къ чему. Видно, яка удаль.