Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заоблогува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О полѣ: остаться невоздѣланнымъ. Чуб. VI. 62.
Заюши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Политься (о крови). Луснув він його по голові ґерлиманом і зразу заюшилася кров. Новомоск. у. 2) Окровавить. Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений. Грин. II. 171.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти. Лубен. у.
Печаль, -лі, ж. Печаль. Журба-печаль з ніг валяє. Грин. III. 392. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити, сохнути з печалі, що-дня сльози лити. Мет. 71.
Помінитися, -ню́ся, -нишся, гл. Дать обѣщаніе, пообѣщать, обязаться. (Гроші) до церкви помінилась на молебінь однести. О. 1861. VI. 73. Я помінилася поставити свічку за сорок копійок. Харьк. Помінивсь дочку за мене дати. Черк. у.
Потретинній, -я, -є.. потрети́нне сукно Сукно, въ основѣ котораго каждая третья нитка пеньковая. Н. Вол. у.
Согрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. согріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить. Гн. І. 203.
Усохнути. Cм. Усихати.
Чванька, -ки, м. = чванько. Ой чия то парубчина, ой чия то чванька? Закрасила мама штани, — він каже: китайка. Чуб. IV. 480.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.