Гайворонячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій грачу, грачевый, грачій.
Гори́квіт, -ту, м. = Гори́цвіт.
Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. . Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Ой дам тобі... локіть полотенця.
Обломити, -млю, -миш, гл. Обломать, сломать. Мій кінь стані не простоїть, моя зброя кілка не обломить.
Падалюк, -ка, м. = падалець.
Подирбати, (-баю, -єш?), гл. Потрясти, подергать.
Попіддирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и піддерти, но во множествѣ.
Правдиво нар.
1) Правдиво, справедливо. Правдиво ви свідкуєте. Перед Богом стою і кажу правдиво.
2) Истинно.
Туго нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Ум. тугенько, тугесенько. Сідлай мене тугенько.
Уплутати, -ся. Cм. уплутувати, -ся.
