Вичуняти Cм. вичунювати.
Жара́, -ри́, ж. = спека. Сонце світило стиха, без жари.
Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати.
Купчак, -ка, м. Гвоздика, Tagetes erecta. Василечок, одбившись від свого роду, других василечків, що їх заступили задирливі купчаки, побратався з жменею конопель. купчак дикий, болотний. Раст. Bidens tripartita.
Наку́льгувати, -гую, -єш, гл. Прихрамывать. Вона трошки кривенька: на праву ногу накульгує.
Неошатний, -а, -е. Ненарядный.
Обкопувати, -пую, -єш, сов. в. обкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Окапывать, окопать. З неділі будемо леваду обкопувати.
Поперехилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Перевѣситься черезъ что. Королів цвіт повився по лісі, вишні поперехилялися.
Поправлятя, -ля́ю, -єш, сов. в. поправити, -влю, -виш, гл.
1) Поправлять, поправить, починить.
2) Направить лошадь. Коли це дивлюсь: світиться; я й поправив на те світло. Приїздю.
Траплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трапитися, -плюся, -пишся, гл. Случаться, случиться. Трапляється і десять батьків на году, а мати одна на роду. Наталці траплялись женихи. Трапилось лихо. Трапляється, часом тихенько заплаче.