Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жу́рно нар. Печально, грустно. Чудно мені те, що пита він ні журно, ні весело, наче за хліб-сіль подяку складає. МВ. ІІ. 115. Журилася удівонька, журилася журно. Н. п.
Пічковий, -а́, -е́ Печной, сдѣланный въ печи. Пічковий дьоготь. Сумск. у.
Порохнявіти, -вію, -єш, гл. = порохнавіти. Угор.
Пробалувати, -лую, -єш, гл. ? Юж моя миленька за иншого пішла. Ней іде, ней іде, нехай пробалує, ней ю колька возьме, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Ріпачнисько, -ка, с. Поле подъ рапсомъ. Галиц. Вх. Зн. 60.
Справка, -ки, ж. 1) Ум. отъ справа. 2) Исправность. За мого уряду усе було під мірою, під лічбою, під вагою; одно слово — усюди лад був, скрізь справки дули. Васильк. у. 2) Сдѣлка, мировая. Угор.
Сума, -ми, ж. Сума. Багатий шепче з кумою, а убогий з сумою. Ном. № 1594.
Угляний, -а́, -е́ ? По-при пшеницю угляний гостинець. Гол. IV. 107.
Шапкати, -пчу, -чиш, гл. Объ уткѣ: крякать. Качка шапчит. Вх. Уг. 276.
Шматянський, -а, -е. Тряпичный. Гн. І. 154.