Відпуст, -ту, м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля.
Гнівний, -а, -е. Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. Червона і гнівна стояла вона. Ум. гнівненький.
Голу́за, -зи, и пр. = Галу́за и пр.
Звістити́ся, -щу́ся, -сти́шся, гл. Узнать. Що нас Бог у купу зводить, вчора я звістився.
Зріти 2, зрю, зриш, гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити.
Зрятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти. Зрятуй його!
Канцурря, -ря, с. Лохмотье, отрепье. Превеликий п'яниця, обшарпаний, в канцуррі.
Кунишник, -ка, м. Раст. Calamogrostis epigejos Roth.
Обідання, -ня, с. Обѣданіе. Ой снідання, обідання, гіркий мій обіде. — Чом не обідаєш, моя душечко? — Біс тебе бери з обіданням.
Порізнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздѣлиться; разойтись. Вони порізнились собі й стало три двори, а перш був один великий. Ми з чоловіком чотирнадцять год жили, а тепер прийшлося, — порізнилися.
