Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смеркати

Смеркати, -кає, сов. в. смеркнути, -кне, гл. безл. Смеркаться, наступать, наступить сумеркамъ. І світає, і смеркає, день божий минає. Шевч. Стій, Векло, бо ще не смеркло. Ном. № 10888.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРКАТИ"
Доповня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. допо́внити, -ню, -ниш, гл. Дополнять, дополнить. З тії хмари дощик накрапає та синього моря доповняє. Мет. 446. АД. І. 99. Слізьми моря не доповниш.
Калюжка, -ки, ж. Ум. отъ калюжа.
Мішани́на, -ни, ж. 1) Смѣсь. 2) Сумятица, замѣшательство. Кинулись шукати його по табору, да не так то його й знайти у такій мішанині. К. ЧР. 308.
Моска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Бить; стучать. Коваль москає молотком. Вх. Зн. 37.
Налюдні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Увеличиться населенію. 2) Сдѣлаться похожимъ на человѣка. Хлопець змалку був злодійкуватий, а як пішов межи людей, то і налюднів.
Одая, ода́ї, ж. Загонъ для рогатаго скота внѣ села. Литин. у.
Оновити Cм. оновляти.
Попридавлювати, -люю, -єш, гл. Придавить (во множествѣ).
Свійський, -а, -е. Домашній. Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. К. Дз. 137. Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лущить. Стор. 1. 233.
Скипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці. Рудч. Ск. І. 95. 2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась. Г. Барв. 369.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМЕРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.