Га-ле! меж. Иди сюда!
Дриглі́, -лі́в, м. мн. = драглі.
Жас, -су, м. = жах.
Занедбо́вувати, -вую, -єш, сов. в. занедба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Оставлять, оставить безъ вниманія, пренебрегать, пренебречь, не заботиться о чемъ. Занедбовуючи роботу в пекарні, поспішалася боржій до молотників. І дитя своє зовсім занедбала, — пропадає дитя. Людей і слави занедбала.
Копитанський, -а, -е. = капитанський.
Ластовиння, -ня, с. Веснушки. Хто має ластовиння на виду, то, побачивши вперше весною ластівку,... умивається, щоб не було того ластовиння. Ото як тебе ластовиння обсіло!
Наріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наректи, -речу, -че́ш, гл. Соверш. видъ употребляется только при двухъ первыхъ значеніяхъ. 1) Называть, назвать. Своє дитя без сорома байстрям нарікає. 2) наречено. Назначено, суждено. Та вже коли наречено емірати, і знахури не відшепчуть. 3) Горевать, сѣтовать. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. 4) Попрекать, упрекать. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти, — а зараз стане (син) хлібом-сіллю нарікати. Ой мені батько так нарікає. Жінка вже поприбірала, кленучи чоловіка та нарікаючи. 5) — на кого, на що. Жаловаться, роптать. Ми своїх будем жен наущати, щоб на тебе не нарікати.
Овак нар. Иначе. Єдному Бог дасть сяк, а другому овак.
Самовільно, самовольно, нар. Своевольно. А в папері тому не велів нікому самовольно в Дніпрі утопати.
Цюця, -ці, ж. Дѣтск. собачка. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. Ум. цюцька, цюцінька, цюцічка.
