Беґа, -ґи, ж. Клевецъ, родъ кирки для тесанія камней.
Бутук, -ка, м. = вотюк.
Голодний, -а, -е. 1) Голодный. Не голодна корова, що під ногами солома. Як собака голодний.
2) голодне літо. Безхлѣбное лѣто. голодний рік. Голодный годъ.
3) голодна кутя. Канунъ Богоявленія Господня.
Дереви́на, -ни, ж. 1) Отдѣльное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!... Вже б таки деревини з корінням не вирвало. Неродюча деревина. Ум. Дереви́нка, дереви́ночка. Поїдь та й поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку та зроби колисочку. 2) соб. Деревья. Чи не треба б і там потроху деревину садити?
Доступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. доступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. Що мені тепер на світі робити? Як мені тепер до жінки доступити? Відьми скільки будуть мучиться..., а до тебе не доступлять.
За́лісок, -ску, м. Опушка лѣса. Приходить на залісок, — аж вовчиця з вовченятами грається.
Підківка, -ки, ж. Подкова на обуви. У жидівки чорні брівки, високі підківки. Ум. підківонька, підківочка. З ким стояла, говорила, — підківоньки знати.
Просип, -пу, м.
1) Пробужденіе.
2) без просипу п'є, нема йому просипу. Пьянъ, никогда не приходитъ въ чувство. День и ніч без просипу п'є. П'є і п'є, нема йому просипу.
Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла.
Статечно нар. Постоянно, степенно, солидно; порядочно; благоразумно.
