Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слюз

Слюз, -за, м. 1) Слизь. (Міусск. окр. ). 2) = слиз. Вх. Пч. І. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЮЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЮЗ"
Кресь! меж., выражающее звукъ высѣканія огня. Кресь да й єсть! Посл.
Показити, -кажу, -зиш, гл. Испортить. Дощ покази́ть дорогу. Шух. І. 81. Чарівниця, таки показит маржину. Ез. V. 61.
Поприлазити, -зимо, -зите, гл. Прилѣзть, приползти (о многихъ).
Розмножувати, -жую, -єш, сов. в. розмно́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Размножать, размножить. Не єсть то пташок, то Вожая сила, шо по всьому світі людей розмножила. Чуб. III. 447.
Росповсюджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. росповсю́дитися, -джуся, -дишся, гл. Распространяться, распространиться.
Спин, -ну, м. Остановка, удержъ. Cм. упин. А пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. І. 125. Ум. спинок. Нема спинку вдовиному синку. Чуб. V. 275.
Струччя, -чя, с. соб. отъ струк.
Угодно нар. Угодно, пріятно, удобно: хорошо. Нащо сама берешся? Мені внось, що тобі не вгодно. МВ. (О. 1862. III. 42).
Упирів, -рова, -ве Принадлежащій упырю. Шейк.
Чиноватний, -а, -е. 1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини. МУЕ. III. 15. 2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60. МУЕ. ІІІ. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛЮЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.