Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слух

Слух, -ху, м. 1) Слухъ. Слухом ніколи не слихано, да й видом ніколи не видано, щоб такая буря злая на козаків так моцно виступала й уставала. Макс. 2) Вѣсть, слухъ. Прийшли слухи до милої, що милого вбито. Чуб. V. 829. 3) мн. Уши. Зараз одчинились йому слухи. Єв. Мр. VII. 35. Заячьи уши. Вх. Пч. II. 6. Знає свиня, — шанувавши сонце святее, образи святії і слухи ваші, — що перець. Ном. № 6513.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛУХ"
Вилки, -лок, мн. Вилка. Шух. І. 291. Cм. виделка.
Винователь, -ля, м. Обвинитель. Жено, де ж ті винувателі твої? Єв. І. VIII. 10.
Косище, -ща, с. ув. отъ коса́.
Намага́ння, -ня ср. Стремленіе. Желех.
Подриґувати, -ґую, -єш, гл. Дергать судорожно ногами. Вх. Зн. 51.
Слушно нар. 1) Надлежаще. 2) Справедливо.
Сяння, -ня, с. Сіяніе.  
Усичок, -чка, м. Ум. отъ ус.
Усілякий, -а, -е. = вселякий. Ном. № 347.
Штанько, -ка, м. Носящій штаны. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.