Відзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відізвати, -зву, -веш, гл. Отзывать, отозвать.
Доснува́ти, -ну́ю, -є́ш, гл. Окончить основу (въ тканьѣ).
Забря́зкати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забряцать, забрякать. Пан грішми забрязкав. Хай парка забрязка, хай весело буде. Стукни в браму копитами, та й забрязкай поводами.
Камилики, -ків, мн. Обрѣзки кожи, которые идутъ на подборы.
Перерепанка, -ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Плекати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Холить, нѣжить, культивировать. Ой косо, косо, жаль мі тя: не рік я тебе плекала.
2) Кормить грудью.
Помкнутися, -нуся, -нешся, гл. Помчаться, броситься. Помкнулась аж туди пташка.
Путенно нар. Хорошо, какъ слѣдуетъ. Та путенно ж і зроблено.
Сліпицею нар. = сліпма. Лізе сліпицею.
Церківця, церковця, -ці, ж. 1) Ум. отъ церква. 2) мн. церковці. Родъ орнамента въ вышивкѣ.