Берег, -га м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Богу молись, а до берега гребись. На березі Ганна роздяглася. берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5) пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. 6) держатися берега означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. 7) берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Ум. бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Тиха вода береженьки зносить.
Верхоблюд, -да, м. = верблюд.
Вудвуд, -да, м. = одуд.
Жабни́к, -ка́, Раст. a) Caltha palustris. б) Alisma plantago.
Люсува́ти, -сую, -єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь. На вапну налили води, то вона й люсує. Вапно люсувати.
Маковичо́к, -чка́, м. Ум. отъ маковик.
Мільга́, -ги́ и мілька, -ки́, ж. Мелюзга, мелкая рыба. Мільки натяг на двадцять карбованців з озера.
Надде́ртий, -а, -е. Надодраный, надорванный.
Перешкода, -ди, ж. Помѣха, препятствіе. бути на перешкоді. Служить помѣхой, препятствовать. Ніхто не розлучить, ніхто не стоїть на перешкоді. Сам ти бачиш, що вороги нам на перешкоді.
Поперестоюватися, -юємося, -єтеся, гл. Перестояться (во множествѣ). Недобра страва, як поперестоюється у печі.
