Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слобонити

Слобонити, -ся. Cм. слобоняти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОБОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОБОНИТИ"
Бредень, -дня, м. Короткая рыболовная сѣть отъ 3 до 6 саж. длиною. Браун. 39.
Вираз, -зу, м. Выраженіе словесное. Чуб. VI. 219. Почала.... солодкими виразами любови промовляти. Левиц. І. 341. Выраженіе лица. Вираз на лиці понуро-урочистий. К. МБ. XII. 269.
Ді́йсний, -а, -е. Дѣйствительный.
Замолоти́ти Cм. замолочувати.
Конфедерат, -та, м. Конфедератъ. А конфедерати знай гукають: «жиде! меду!» Шевч. 138.
Нечупарно нар. Безобразно; неряшливо.
Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Посумніти, -ні́ю, -єш, гл. = посуміти. Надійшла осінь. На дворі посумніло.
Прошивка, -ки, ж. Воротникъ въ женской сорочкѣ, также въ кептарі. Шух. І. 15, 122.
Шиньок Cм. шинк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛОБОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.