Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддалеки нар. Издали. Іще оддалеки зачув Петро глухий галас мов на ярмарку. К. ЧР. 257.
Єни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки. АД. І. 148.
Ігі, ігій, меж. = іги.
Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
Мирува́ння, -ня, с. Помазаніе елеемъ, мѵромъ.
Наря́д, -ду, м. 1) Нарядъ, убранство. Я їй дорогі наряди справила. Чуб. V. 720. Вивела вдова, вивела небога свою дочку у наряді. Грин. III. 207. 2) Сбруя. Ой у саді, соді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. Ум. нарядонько. Як удасться твій миленький та ревнивий, — не дасть тобі нарядоньку поносити. МУЕ. III. 131.
Пофальшувати, -шую, -єш, гл. Поддѣлать (во множествѣ). К. Кр. 34.
Росхапати Cм. росхапувати.
Свість, -сти, ж. Свояченица. Мил. 157. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485. Ум. свістонька, све́щенька. Ой глянь, зятеньку, на мене, меншая свістонька од тебе. Мет. 198. Скаче светонька, скаче, чогось вона хоче: стрібного золотого од зятя молодого. Грин. III. 545.
Тестамент, -ту, м. Духовное завѣщаніе. Не дав зробить і тестаменту, к чортам його на вік послав.