Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Чуб. ІІІ. 296. Не йди за крамаря, не йди за городянина. Мир. Пов. II. 75.
Задера́ка, -ки, ж. = задирака.
Засини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Засинить.
Карний, -а, -е. Наказуемый, уголовный.
Купальник, -ка, м. Купальщикъ. У нас цей ход купальників багато. Полт. г.
Мазу́нчик, -ка, м. Ум. отъ мазун.
Наверну́ти, -ся. Cм. навертати, -ся.
Нами́ти Cм. намивати.
Наштирити, -рю, -риш, гл. 1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти. Лебед. у. 2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець. Мнж. 15.
Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав? Мет. 205.