Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений.
Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Гущ, -щі, ж. = Гуща 2.
Дієви́й, -а́, -е́. Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ.
Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Милосе́рдя, -дя, с. Милосердіе. Хоч одно ж ви милосердя майте! Чи схоче він, то покарає грішних, чи схоче він, — покаже милосердя.
Повидавати, -даю́, -єш, гл. Выдать (многихъ). Чимало дочок повидавав уже заміж.
Подобонька, -ки, ж. Ум. отъ подоба.
Росточувати, -чую, -єш, сов. в. росточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Разбрасывать, разбросать, раскидать, развѣять. Расточено, поволочено по сінях. Тоді вигуби їх. Боже, росточи, розвій, як сміття.
2) Разливать, разлить изъ бочки по бутылкамъ. З) Увеличивать, увеличить (зданіе, одежду). Ми оце будемо церкву росточувати. Рукава вузькі, треба росточити.
4) Истачивать, источить, изгрызать, изгрызть. Ян ню впали вуши, блохи і всілякий гид, то такой ї на місці расточили.
Цілковий I, -а, -е. Цѣльный. Чи яйця зварить цілковими, чи таки на салі жарить?