Квокати, -каю, -єш, гл. = квоктати.
Крутнути, -ся. Cм. крутити, -ся.
Незвичний, -а, -е. = незвиклий.
Обмилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обмилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Це він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів. Я бачу, що тута добре обмиливсь.
Осоружитися, -жуся, -жишся, гл. Опротивѣть, опостылѣть, надоѣсть. Так мені надоїв і осоружився!
Осятрина, -ни, ж. = осетрина. Понавозють було.... кав'яру, осятрини, сомини.
Пасть, -ти, ж.
1) Пасть. А в иншого і зубів нема, сама пасть, що инша голова йому в рот улізе.
2) Ловушка для лисиць: деревянный цилиндръ — выдолбленный буковый пень — осмів лежитъ горизонтально; въ верхнемъ боку его отверстіе, сквозь которое можетъ проходить вертикально стоящая надъ нимъ ступа — бревно съ тяжестью на верхнемъ концѣ и двумя желѣзными остріями — зуба́ми — на нижнемъ, въ срединѣ стоитъ зрущик — палочка съ шнуркомъ, удерживающимъ ступу вверху. Ловушка вставляется въ нору лисицы, которая, выходя черезъ цилиндръ, толкаетъ зрущик, ступа падаетъ и остріями убиваетъ звѣря.
Прислух, -ху, м. Прислушиванье, подслушиванье.
Розмай, -маю, м. Основное значеніе: что-либо развѣвающееся, поэтому розмай — эпитетъ лѣса: Ой гаю мій, гаю, великий розмаю, як я впущу голубочку, вже ж і не спіймаю. Также тотъ, который развѣваетъ, разбрасываетъ въ стороны; поэтому въ свадебной пѣснѣ брать невѣсты, расплетающій ей косу, называется: розмай-коса. Ой глянь, дівчино, крізь колач, карими очима та й заплач, бо іде твій розмай-коса, загуби-краса. розмай, розмай-зілля — растеніе, о которомъ поется въ пѣсняхъ, повидимому то-же, что и тирлич (когда его варять, то это заставляетъ милаго прилетѣть), а быть можетъ ото и не имя опредѣленнаго растенія, а названіе волшебнаго зелья, имѣющаго извѣстную чудодѣйственную силу. Біжи, дівко, до гаю, шукай корінь розмаю. Ще до гаю не дійшла, розмай-зіллячко знайшла... «Кипи, кипи, корінець, поки прийде молодець!» Ще корінець не вкипів, вже молодець прилетів.
Стомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стомитися, -млюся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться, истомляться, истомиться. Добраніч! Хто стомився, тим ся річ. Не стомились міцні крила у молодого орляти.