Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідняка, -ки, об. = бідняга. Кричить бідняка: нічого сам не зробить. Рудч. Ск. І. 144. Так і видно, що бідняка вареників хоче. Рудан. (КС. 1882. VI. 557). Серця не раньте дівчині бідняці. Рудан. I. 36. Ум. біднячка. Іде качка і малесенькі каченята веде. Маленькі біднячки поприставали. Чуб. II. 302.
Вабило, -ла, с. = ваба 1. Желех.
Вандрівний, -а, -е. = мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує.... Фр. Пр. 136.
Дале́кість, -кости, ж. Даль. Он те місце! — промовила Тодозя, легенько кивнувшії носом на сизу далекість. Левиц. І. 442. Вона все дивиться пильно-пильно в сипі далекости. МВ. І.
Дієпи́сний, -а, -е. Историческій.
Заче́па, -пи 1), ж. Зацѣпа. 2) об. Задирщикъ, задирщица. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа. Мир. ХРВ. 260.
Кусак, -ка, м. = кусок. Кусок сала. Шух. І. 50.
Паліччя, -чя, с. соб. Палки. Мнж. 169.
Пореготатися, -чу́ся, -чешся, гл. = пореготати. Пореготався (з баби) і поїхав собі. Грин. II. 231.
Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.