Воркотати, -чу, -тиш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати.
Жеребцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Быть жеребцомъ. Употреблено Котляревскимъ въ разсказѣ о превращеніи различныхъ народовъ въ животныхъ. Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює.
Мандріве́ць, -вця́, м. Странникъ; путешественникъ.
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин.
Нали́зник, -ка, м. Родъ женской одежды. Вона по донському нализники носить.
Повихлюпувати, -пую, -єш, гл. Выплескать (во множествѣ). Повихлюпували всю воду з діжки, а тепер і носи.
Провітрювати, -рюю, -єш, сов. в. провітрити, -рю, -риш, гл. Провѣтривать, провѣтрить. Треба провітрювати одежу. Нехай тільки сунеться, то ми його на першій осиці провітрим.
Сіножать, -ті, ж. и тя, м. Сѣнокосъ. Ой чия ж то сіножать да некошеная? Ой буду я ночувати на зеленім синожаті.
Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила.
Цебрувати, -рую, -єш, гл. Ставить срубъ. Чи я в полі не криниця була, чи я в полі не холодна була? Взяли мене цебрувати, взяли воду виливати.