Ботвина, -ни, ж. Свекловичные листья. Ой через тин да в манастир стежечка в ботвину. Нарвала ботвини свині.
Відчай, -чаю, м. Безнадежность. Употреб. лишь въ выраженіи: пустити на одчай божий, — на одчай душі. На все отважиться, дѣлать, всѣмъ рискуя.
Візок, -зка, візочок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Ґаля́ра, -ри, ж. То же, что и галяра 2. Cм. Ґалера.
Дви́нути, -ну, -неш, гл. 1) = Двигнути. Ой чи вийду на танець, — від стараго буханець в потилицю, або в спину, що й ногами вже не двину. 2) Отправиться, двинуться. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати, закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю пічку двину. І двинув він (Оврам) звідтіля в гори. 3) Выстрѣлить. От ми поставили перед ними артилерію, та як двинули з гармат, так бісова черкесня вростіч, та тіка, аж не потовпиться. 4) Ударить сильно. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідлі бичем по морді, так вона на місці й перекрутилась. 5) Выстроить. На хуторі (Максим) зараз же на перше літо двинув будинок, мов панські хороми.
Застрекота́ти, -чу́, -чеш и застрекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Застрекотать. Застрекотіли коники, заспівали пташечки.
Козуля, -лі, ж.
1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами.
2) Насѣк. Cerambyx.
3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. козулька.
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам.
Поворушіння, -ня, с. Движеніе. Могла слідити за кожним його поворушінням.
Розлюбити, -блю, -биш, гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить.