Відлаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. відлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвѣчать бранью на брань, а въ сов. в. кончить, прекратить брань. Лають, сквернять його московщиною, — він мовчить, не відлаюється,
Дорегота́тися, -точу́ся, -чешся, гл. Дохохотаться.
Жадо́та, -ти, ж. = жадоба.
Зава́жувати, -жую, -єш, сов. в. зава́жити, -жу, -жиш. 1) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Скільки пудів вона заважить? 2) Имѣть значеніе, быть важнымъ. Тут початок діла більше заважить, аніж великі гроші. . А що? Багато твій заважив розум?
Завоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє.
Підсубійник, -ка, м. Подливная мельница.
Схилястий, -а, -е. Наклонный. Верба стояла крива, — схилиста на став.
Цюцька, -ки, ж.
1) Ум. отъ цюця.
2) = комаха 1.
Шатковниця, -ці, ж. Снарядъ для шинкованія капусты. Квасять капусту так; січуть головки на шатківниці....
Шнуркування, -ня, с. Отдѣлка платья цвѣтными шнурками.
