Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

славута

Славута, -ти, м. Эпитетъ Днѣпра. На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низесенько уклоняли. АД. І. 217. Суджено за море славутою-Дніпром та за Дунай плисти. К. Дз. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВУТА"
Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Мир. Пов. II. 118. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Аѳ. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати. Федьк.
Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Мог. 111. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка. Мир. Пов. І. 111.
Заме́рзти Cм. замерзати.
За́падень, -дня, м. Углубленіе. Черк. у.
Курняв! меж. Подражаніе мяуканью. Желех.
Опочинок, -нку, м. Отдыхъ. Проти Кефи города приставали, там собі великий та довгий опочинок мали. АД. І. 209.
Полоскатися, -щуся, -щешся, гл. Плескаться въ водѣ, мыться. Що на морі та на дощечці красна дівчина полощеться; полощеться, одівається, в черевички обувається. Чуб. V. 8.
Помірно нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.
Пробурлакувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить бездомнымъ бобылемъ. Вік пробурлакувати. Ном. № 10686.
Сердюччина, -ни, ж. соб. отъ сердюк 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛАВУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.