Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурмистренко, -ка, м. Сынъ бургомистра.
Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. К. Досв. 68. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе. Мир. ХРВ. 6.
Дійти́, -ся, гл. см. Доходити, -ся.
До́слід, -ду, м. Изслѣдованіе. Лінивий до історичнього досліду розум. К. XII. 37.
М'я́вкати, -каю, -єш, м'явча́ти и м'явуча́ти, -вчу́, -чи́ш, одн. в. м'я́вкнути, -кну, -неш, гл. = нявкати, нявчати, нявкнути. Желех. Будеш м'явкав як той кіт. Грин. III. 653. Куниці кричать, м'явучать. Св. Л. 295.
Позивальник, -ка, м. Истецъ, тяжущійся, ведущій процессъ. Полт.
Поласкавішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться ласковѣе, добрѣе, милостивѣе. Одвези їм усім по книжці, то може вони й поласкавішають. Шевч. (О. 1862. VI. 10, 11).
Попорватися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться много. Що вона попоплакали, що попорвалась так годів зо три або й з чотирі. Г. Барв. 112.
Порційка, -ки, ж. Ум. отъ порція.
Шпеньок, -нька, м. = шпеник. Cм. кужілка.