Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгук, -ку, м. Откликъ.
Загріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. загребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. Загребаться, загресться.
Злишнього нар. Слишкомъ. То Катря усе хвалить, то Катря усе ганить; то усе в неї вже й злишнього славне, то усе в неї ні до чого не згарне і не докладне. МВ. ІІ. 94.
Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «Черниг. Губ. Вѣдомостяхъ». 1853, стр. 388.
Нізка, -ки, ж. 1) Мякоть въ тыквѣ. Шух. І. 142. 2) Въ деревѣ: слой, находящійся непосредственно подъ корою, cambium. Шух. І. 176.
Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Парох, -ха, м. Приходской священникъ.
Поперемолочувати, -чую, -єш, гл. Перемолотить (во множествѣ).
Тертичина, -ни, ж. 1) Одна доска. Шейк. 2) Плоховатая доска. Шейк. Ум. тертичи́нка.
Упаслий, -а, -е. Легко откармливаемый. Ці свині, кажуть, ніби-то впаслі.