Бутити, -чу, -тиш, гл. 1) Закладывать фундаментъ изъ камней. 2) Трамбовать.
Вирачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Вылѣзть на четверенькахъ, вообще выбраться съ трудомъ на гору (о человѣкѣ, лошадяхъ).
Дзви́знути, -ну, -неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.
Первовік, -ка и -ку, м. Начало вѣковъ. Гой, чи так тепер, як було здавна, як було здавна, й а з первовіка. Так було з первовіку.
Погірник, -ка, м. = погар 2. Пастбище для дойныхъ овецъ.
Порозлигувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и розлигати, но во множествѣ.
Пороспихати, -ха́ю, -єш, гл. То-же, что и розіпхати, но во множествѣ.
Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ.
Хапуга, -ги, м. Взяточникъ. Всіх покривав — і хапуг, і злодіїв.
Шпадлювати, -люю, -єш, гл. У столяровъ: шпадлевать, замазывать щели и неровности особой замазкой передъ окраской.