Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Залива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зали́тися и залля́тися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл. 1) Заливаться, залиться. Заливається сльозами. Чуб. V. 67. залива́тися рего́том. Сильно смѣяться. Заливався заливним реготом. Мир. ХРВ. 130. 2) Захлебываться, захлебнуться. Поринаєш, — не дай, Боже, заллєшся водою. К. Досв. 61. зали́тися кро́в'ю. Умереть отъ прилива крови. Люде, що живуть по-під нами, не падають з землі і не заливаються кров'ю. Ком. І. 8.
Мі́ськаво нар. Грязно, топко. Шух. І. 81.
Однораз нар. Сразу, вдругъ. Пішов і однораз знайшов його. Борз.
Опівденний, -а, -е. Полуденный. Желех.
Перенівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Испортить, изгадить, исковеркать. 2) Искалѣчить многихъ. Що оці стрільці їх (зайців) перенівечать! О. 1861. V. 69.
Під'язати, -ся. Cм. під'язувати, -ся.
Спроможний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Имѣющій возможность, средства.
Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 475.
Хабатарня, -ні, ж. Заводъ для вычинки козьихъ шкуръ.
Чичмаря, -рі, ж. Мелкій дождикъ. Мнж. 194.