Безділля I, -ля, с. 1) Бездѣліе, праздность. 2) Лѣнтяй, лѣнтяйка. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо.... да яке ти безділлє! Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля. 3) Мелкія пустячныя вещи, пустяки, бездѣлица. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля. Убрав бабу в усяке безділля. Всяке зілля безділля.
Вапно Cм. вапна.
Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Хто вище злізе, — дужче пада. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Ме́рчик, -ка, м. Маленькій покойникъ, трупикъ.
Носорожець, -жця, м. Сказочная птица съ рогомъ на носу, погибшая во время потопа, такъ какъ она, полагаясь на свою силу, не захотѣла войти въ ковчегъ.
Парити, -рю, -риш, гл.
1) Парить, распаривать, размачивать, размягчать на огнѣ, въ горячей водѣ. А свекорко дубиноньку паре. Білі руки в окропі парить. Кадук парив твою матір.
2) безл. Парить. Душно, так і парить.
3) Бить розгами. Цю Ганну раз таки і в волости парили.
Рід, ро́ду, м. 1) Родъ, родственники, фамилія. Чи обідала, чи не обідала, аби рід відвідала. В мене батька немає і рід не приймає. Нема в його ні роду-родини, та нема в його ні вірної дружини. 2) Родъ, племя, происхожденіе. Козацькому роду нема переводу. Баба з пекла родом. Великого роду, а псього ходу. 2) Порода. Родом кури чубаті. Такий уже в їх рід, що вони всі низенькі та натоптувані. 4) з-роду = зроду. Не було добра з-роду, не буде й до гробу. 5) на роду написано. Суждено. Що написано на роду, того не обійдеш на льоду. 6) ро́дом = зроду. Кого не любила і родом не знала, то судив мені дідько. Ум. родик, родо́чок, родонько.
Сердіння, -ня, с. Гнѣвъ. Я на твоє сердіння байдуже.
Уходити 1 Cм. увіходити.
Худніти, -нію, -єш, гл. = худнути. Після дороги воли похудніли.
