Гайок, -йка, м. Ум. отъ гай.
Дучко́вий, -а, -е. — м'яч. Родъ игры въ мячъ, иначе: земляни́й м'яч, висо́кий дуб.
Лихосло́в, -ва, м. Ругатель, сквернословъ.
Пісниха, -хи, ж. Постница.
Припорядитися, -джуся, -дишся, гл. Принарядиться; украситься; привести себя въ порядокъ.
Приязнь, -ні, ж. Пріязнь, дружба. Чи в приязні кого зрадив?
Скік! I межд. Скокъ! Аж лукавий скік до його на плечі.
Соник, -ка, м. Ум. отъ сон.
Учиняти, -няю, -єш, сов. в. учинити, -ню, -ниш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершать, совершить. Ой, хворцю! Що ти учинила. Спасибі вам, панове молодці, преславні запорожці, за честь, за славу, за повагу, що ви мені учинили. учинити во́лю. Cм. воля.
2) Поступать, поступить, сдѣлать. Ой не гаразд запорожці, не гаразд вчинили. Так ми добре, брате, учиниш, свого найменшого брата попросімо.
3) Заквашивать, заквасить, сдѣлать закваску (для тѣста, квасу). Учинили вони квас. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила. На чужий коровай очей не поривай, а рано вставай та собі учиняй.
Чіпкий, -а, -е. Прилипчивый. Віспа — чіпка хороба.
