Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. Чесним потом виробляти із неволі волю. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Оттаке-то людям горе чума виробляла.
Засло́на, -ни, ж. 1) Занавѣсъ. 2) = заслінка. Швидче лізьте під припічок. Я заставлю вас заслоною, а як усі поснуть, тоді випущу. 3) Защита. Моя ти радість і одрада, моя заслона і ограда.
Клячшик, -ка́, м. = кляч.
Первий, -а, -е. = перший. Нерві півні заспівають, то я тебе й ізбужу.
Перебігати, -гаю, -єш, гл. О собакахъ, волкахъ: закончить періодъ течки. Сука вже перебігала.
Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Ум. покійничок.
Поразгівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Разговѣться (о многихъ).
Потряска, -ки, ж. Родъ танца.
Придатний, -а, -е. Годный, пригодный; способный. Хлопець дуже розумний і до всього придатний.
Чмирь, -рю, м.
1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна.
2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру.
3) —ря. Чумазый.
