Заважа́ти I, -жа́ю, -єш, сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Ет, геть звідце, не заважай, нема часу з тобою ту балакати! 2) Подѣйствовать дурно (на желудокъ). Поганому животові і пироги завадять. зава́дило. Затошнило. Мені з самого ранку завадило.
Леляк, -ка, м. Козодой, лилокъ.
Наму́лити Cм. намулювати.
Обвиняний, -а, -е. Обвитый, обмотанный. Свічка у світилки у руках, обвиняна хусткою.
Плавний, -а́, -е́ Пловучій. плавна сітка. Cм. сітка.
Поперебірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перебрати, но во множествѣ.
Поприсипатися, -паємося, -єтеся, гл. Присыпаться (во множествѣ).
Рукопашний, -а, -е. Ручной. У нас сцикавки ті — труби пожарні, — малі, сказано рукопашні, недалеко сцика.
Стадниця, -ці, ж. = стайня. Веде коня у стадницю. Ум. стадни́чка.
Шкурка, -ки, ж.
1) Ум. отъ шкура.
2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне.
3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне.
