Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Візник, -ка, м. Возница, кучеръ. Гол. І. 50. Кучеревий візниче, поганий воли швидче! Грин. ІІІ. 491. Ум. візниченько. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати. Грин. ІІІ. 548.
Див, -ва м.? Щоб на тебе див прийшов. Ном. № 3743. КС. 1890. X. 58.
Коромолувати, -лую, -єш, гл. Учинять заговоръ. Коромолує з ним на Данила владика. О. 1861. III. Костом. 30.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино. Чуб. І. 242.
Обвисати, -саю, -є́ш, сов. в. обвиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Грин. III. 663. Повна рожа на тину обвисла. Чуб. V. 398.
Подзенькати, -каю, -єш, гл. = подзеленькати.
Праця, -ці, ж. Трудъ, работа. Шевч. 133. Котл. Ен. VI. 87. Кричитъ пробі її мати, щоб дівчину рятувати, каже, що за працю тую я дівчину подарую. Чуб. V. 1117. Ум. праценька. ЕЗ. V. 109.
Розстебнути, -ся. Cм. розстібати, -ся.
Справджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. справди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Сбываться, сбыться, исполняться, исполниться, осуществляться, осуществиться. От же справдилось діявольське слово. ЗОЮР. І. 139. Той сон твій справдиться. Шевч.
Телепкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ, глупости. Вх. Лем. 473.