Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гонт, -ту, гонта́рь, -ря́, гонтовий и пр = Ґонт и пр.
Гуцу́льщина, -ни, ж. Мѣстность въ Галиціи (уу. Косивскій, Печенижинскій, Надвирнянскій) и Буковинѣ, заселенная гуцулами.
Жаля́чка, -ки, ж. = жалива. Желех.
Луто́к, -тка, м. 1) Молодое липовое деревцо. Черк. у. 2) Лыко молодой липы. Піти надрати лутків на личаки. Харьк.
Ма́терній, -я, -є. Материнскій. Матернє молоко. Мнж. 46. Обнови у серці матерню радість. Чуб. II. 16. матерня мова. Родной языкъ.
Нагну́ти, -ся. Cм. нагинати, -ся.
Окружати, -жа́ю, -єш, сов. в. окружити, -жу, -жи́ш, гл. Окружать, окружить. Фригійців окружить. Котл. Ен.
Світота, -ти, ж. Далекая сторона. Пішла за Дніпро, — така світота. Рк. Левиц.
Скотарь, -ря, м. 1) Скотникъ, пастухъ рогатаго скота. 2) Скотоводъ. Скотарі, табунщики, чабани і отарщики плентались по степах. Стор. II. 137. Ум. скотарик.
Угінчливий, -а, -е. О лошади: ходкій, быстрый. Він (кінь) не дуже угінчливий, — це не вороний тобі. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.