Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скрепеник

Скрепеник, -ка, м. Сотъ, прилѣпленный въ пустомъ ульѣ для новаго роя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРЕПЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРЕПЕНИК"
Відбуча, -чі, ж. = відбуток. Нехай дурний мужик на всіх робить, за всіх платить, хай одбуває одбучі. Мир. ХРВ. 387. Я відбуду за гріхи відбучу. К. ПС. 139.
Відпроваження, -ня, с. Провожаніе.
Відсвіт, -ту, м. Отраженіе. Яким повів очима навкруги, ніби шукаючи в проворній воді її (Зосиного) чарівничого одсвіту. Левиц. І. 265.
Го́лька, -ки, ж. Безостая пшеница. Вх. Уг. 233.
Гряхоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. Стукотить гряхотитъ, кобиляча голова біжить. Рудч. Ск. ІІ. 67.
Кнюхятий, -а, -е. Брюхастый. Борз. у.
Кордон, -ну, м. Граница, кордонъ. Від цісарського (астріяцького) кордону їдуть підзамчем.... а далі мостом. Св. Л. 214. Ой звідкіль ти? — З-за кордону. Грин. III. 673.
Недоступ, -пу, м. Конь или волъ, котораго заднія ноги не покрываютъ слѣда переднихъ. Александровск. у. Мнж. 186.
Перстник, -ка, пе́рстничок, -чка, м. Ум. отъ перстень.
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРЕПЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.