Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бритва, -ви, ж. Бритва. Голий як бубон, а гострий як бритва. Ном. № 1523. хто потопає, той ся бритви хапає. Утопающій хватается за соломинку. Чуб. І. 263. Ум. бритвочка, бритовка.
Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл. 1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила. Г. Барв. 428. 2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки. К. Псал. 17.
Гайдарик, -ка, м. Ум. отъ гайдарь.
Гіркнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться горькимъ, горькнуть.
Льод, -ду, м. = лід. од льо́ду до льо́ду. Годъ. Ном. № 544. Ум. льодок, льодочок. Бігла кізонька льодком-льодком. Грин. III. 553.
Підхвалити Cм. підхвалювати.
Пощастити, -ти́ть, гл. безл. Посчастливиться. Мені пощастило дешево купити. Черк. у.
Приналежати, -жу, -жиш, гл. Принадлежать.
Совище, -ща, с. Большая сова. Грин. III. 461.
Товкущий, -а, -е. Неусыпно трудящійся, хлопочущій. То чоловік товкущий, чом у його не буде? Черк. у. Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща. Мкр. Н. 12.