Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпихати, -хаю, -єш, сов. в. відіпхнути, -ну, -неш, гл. Отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть. Відіпхнув срібний човник золотим весельцем. Рудч. Ск. II. 39.
Захолонуты, -ну, -нешъ, гл. Простыть. Добре буде, якъ захолоне. Ном. Винъ такъ и захоловъ.
Зрадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Обрадоваться. Та зрадується, звеселиться Марусина матінка. Мет. 146.
Косогір, го́ру, м. Косогоръ. Горілка так і потекла з комір по косогору. ЗОЮР. I. 255.
Неборачка, -ки, об. Бѣдняжка. Як поїхав козак у військо охотне, а козачку-неборачку у домівці покидає. Н. п. Наші неборачки один пішки, другий рачки. Чуб. І. 281.
Обдурь, -рі, ж. Обманъ. Обдур'ю ти зо мною жила і на мої літа не оглянулась. Г. Барв. 87.
Оскаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оскалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Оскалив зуб, на всіх оглянувсь. Котл.
Порозсувати, -ва́ю, -єш, гл. Разсунуть, раздвинуть (во множествѣ).
Ситінка, -ки, ж. ? Дивись яка ситінка в очах. Ном. № 13926.
Трощити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки. Чуб. 2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього. Стор. МПр. 18.