Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валяка, -ки, об. = валюка. Ти такий грубиян і валяка. Г. Барв. 500.
Деревенька, -ки, ж. Ум. отъ деревня.
Зотління, -ня, с. Тлѣніе, истлѣніе. Моїм костям зотління я бажаю. К. Іов. 16.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист. Св. Л. 242.
Косак, -ка, м. Большой ножъ для сѣченія капусты. Вх. Уг. 246.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Пролежати, -жу, -жиш, гл. 1) Пролежать. Ніч настане, — я в слізоньках пролежу. Чуб. V. 467. Ляже в садку та цілісінький день і пролежить нерухомо. МВ. ІІ. 8. 2) Продавить, лежа. Моя тобі зброя кілочка не вломить, я сам молод ліжка не пролежу. Чуб. V. 63.
Розрубити, -блю́, -биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.). Угор.
Сирівочка, -ки, ж. Свирѣль. Гол. II. 620.
Хліб, -ба, м. 1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Чуб. VII. 444. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Ном. № 35. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Ном. № 76. Хліба напечено, борщик зварений. Рудч. Ск. II. 33. 2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. Рудч. Ск. І. 5. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Чуб. II. 15. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали. К. МБ. ІІ. 123. 3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла. 4)старий. Раст. Sclerotiu clavus. Вх. Пч. II. 36. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.