Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Белькотня, -ні, ж. Болтовня, лепетъ.
Відкусити Cм. відкушувати.
Залі́м И Зало́м, -ло́му, м. 1) Изгибъ, кривизна. 2) Поворотъ (рѣки, дороги). Черк. у. Мнж. 180. З) Переломъ. 4) Карнизъ. 5) = заве́ртка 1. Це залом у житі. Бог його знав, хто оце наробив? Заломило, — ми й лишили. Черниг. у. 6) Залом. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ лежитъ буреломь. Корови і воли пасуть... у за́ломах — лісах, де лежить поламане дерево. Шух. І. 211.
Ля́шток, -ка, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 20.
Оренда, -ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу. ЗОЮР. І. 241.
Оскалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оскалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) Смѣяться, засмѣяться. Сказано дитина: як болить, то й плаче; скоро одпустило, вже й оскаляється. Канев. у.
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Питоменний, -а, -е. = питимий. Вх. Зн. 48.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка. Харьк. у.
Цінь! II, меж. Звукоподражаніе, передающее пискъ птицъ. Вх. Уг. 274. Cм. цьон. Цінь-цінь, тарара! усюди діра, та нікуди вилізти (ніби синиця в клітці говорила). Ном. № 2062.