Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

локшина

Ло́кшина, -ни, ж. = локша. Свинячу голову до хріну і локшину на переміну. Котл. Ен. І. 18. Ум. локшинка. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКШИНА"
Беку (неск.?) Дѣтск. Гадость, дермо, грязь. Вх. Лем. 391.. Cм. бека.
Бумкати, -каю, -єш, гл. Извлекать басовые, густые звуки (на струнномъ инструментѣ).
Відкашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відкашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Откашливаться, откашляться.
Жорость, -ти, ж. Бревно, употребляемое для связки плота. Радом. у.
Забе́йкати, -каю, -єш, гл. Замочить, заболтать. Бач як штани забейте. Харьк.
Келиця, -ці, ж. Кисть, украшающая шляпу парня галицкаго Покутья. Kolb. І. 30.
Млачі́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Уг. 252.
Пилипівка, -ки, ж. Рождественскій постъ. У пилипівку день до обіда. Ном. № 501.
Розгрішення, -ня, с. Разрѣшеніе грѣховъ. Яка ісповідь, таке й розгрішення. Ном. № 7115.
Трачувати, -чую, -єш, гл. Распиливать бревно на доски. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОКШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.