Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

локшина

Ло́кшина, -ни, ж. = локша. Свинячу голову до хріну і локшину на переміну. Котл. Ен. І. 18. Ум. локшинка. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКШИНА"
Будний, -а, -е. = буденний. Будного дня нема коли йти по горіхи. Камен. у.
Вельбіб, -бобу, м. Родъ крупныхъ бобовъ. Вх. Лем. 396.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.
Капелечка, -ки, ж. Ум. отъ капля.
Качання I, -ня, с. 1) Катанье, перекатыванье. 2) Катанье бѣлья, раскатыванье тѣста.
Низати, нижу, -жеш, гл. 1) Низать, нанизывать. Низала, низала намисто, та нанизала тільки один разочок, а он ще скільки не низаного. 2) очима низати. Провожать взглядами, разсматривать, пронизывая глазами. Ти мені сорому наробила... Тепер мене парубоцтво очима буде низать і вдовш і впоперек; просвітку мені не буде. Г. Барв. 105.
Підчулювати, -люю, -єш, сов. в. підчулити, -лю, -лиш, гл. Въ плоту сплавного дерева срѣзывать концы бревенъ снизу наискось. Шух. І. 181.
Поплосконитися, -нюся, -нишся, гл. О коноплѣ: дорости до того времени, когда она дѣлится на плоскінь и матірку. Волч. у.
Розводитися, -джуся, -дишся, сов. в. розвестися, -дуся, -дешся, гл. 1) Разводиться, развестись, разойтись. Нам (чоловікові й жінці) і сходитись не треба було, а розвестись і Бог велів. Левиц. І. 521. Розведеться з жінкою. Єв. Мр. X. 11. 2) Разниматься, разняться. 3) Разводиться, развестись, расплаживаться, расплодиться, размножиться. Ном. № 14217. Малих (дві риби) укинули у воду, щоб розводились. Чуб. І. 144. 4) Распространяться, распространиться (о словесномъ или письменномъ изложеніи). Письмо було коротеньке. Батько знать не мав часу розводитись. Левиц. Пов. 287.
Темний, -а, -е. 1) Темный. Темна нічка да й невидная. Н. п. 2) Слѣпой. Не один же я на світі темний: єсть багато сліпих, та й живуть таки якось і без очей. Чуб. II. 46. Темний він був на очі, а ходив без поводиря. К. ЧР. 20. 3) Невѣжественный, непросвѣщенный. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють. К. Псал. 283. — на письмо. Неграмотный. Був один дуже старий чоловік з простого люду, хоч темний на письмо, да дуже розумний. О. 1862. X. 1. 4) Неясный, непонятный. Прислухавсь я пильно до притчі, не буде вона в мене темна. К. Псал. 114. Ум. темненький, темнесенький. Окриє нас нічка темненька. Лукаш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОКШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.