Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сколотяник

Сколотяник, -ка, м. Лепешка (корж) на пахтаньѣ (сколотинах). Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЛОТЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЛОТЯНИК"
Безвістний, -а, -е. Безвѣстный, неизвѣстный, невѣдомый. Мир. Пов. І. 153.
Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Вч... Cм. уч....
Ґу́ґолька, -ки, ж. Ум. отъ ґуґля.
Ди́нник, -ка, м. Грядка съ дынями.
Заворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Зашевелить.
Захолодиты, -дію, -ешъ, гл. = захолонуты.
Любі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно милый, ч. пріятный, ч. хорошій.
Постолакати, -каю, -єш, гл. Разглагольствовать, говорить медленно и неинтересно. Постолакає чорт батька зна шо!.. Ну, вже! як сяде та як почне постолакати! Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Розлити, -ся. Cм. розливати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОЛОТЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.