Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скобель

Скобель, -бля, м. Пробой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБЕЛЬ"
Вивішник, -ка, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
Відпроторитися, -рюся, -ришся, гл. Отстраниться. Батько заможний, дак вона зараз і відпроторилась од нас: ми вже їй не рівня. Г. Барв. 121.
Дурноля́пський, -а, -е. Глупый, высказанный наобумъ. Дурноляпські речі шкода й слухать.
Дякі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери дьячка.
Зві́дати, -ся. Cм. звідувати, -ся.
Покрутнути, -ну, -ниш, гл. Крутнуть. Дід... ус покрутнув. Рудч. Ск. І. 131.
Репанка, -ки, ж. = репанець.
Суплаття, -тя, с. Одежда, бѣлье, домашняя рухлядь. Г. Барв. 174. А суплаття надбають повні скрині. К. Іов. 58.
Шапошки, -шок, ж. мн. = шапошник 2. Чуб. IV. 41.
Шутка II, -ки, ж. 1) Ягненокъ. Отъ слова шутий. Вх. Пч. II. 6. 2) Пушистая сережка вербы, а также и покрытая такими сережками вѣтка. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОБЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.