Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скніти

Скніти, -ні́ю, -єш, гл. = нидіти. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКНІТИ"
Вивід, -воду, м. 1) Выводъ. 2) Выводъ, выводка, рожденіе (о птицахъ); выводокъ; родъ. Він кидає на землю свої яйця, щоб грілися в піску на вивод. К. Іов. 89. Торік вивід був лучний. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. Ном. № 3548. 3) Первое посѣщеніе церкви женщиною черезъ шесть недѣль послѣ рожденія ею ребенка для полученія очистительной молитвы. Такъ называется также и самая молитва. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. О. Гервасій в йому, було, з кропилом ходить, вивід читає, ходить сповідати. Сл. Л. 110. 4) Посѣщеніе новобрачною церкви въ понедѣльникъ послѣ брачной ночи для полученія молитвы. О. 1862. IV. 37; 1862. IX. 52; 1861. X. Св. 48. 5) Печная труба въ сѣняхъ и на крышѣ. Чуб. VII. 381. Біжи в сіни до верха під вивід. Грин. II. 323. Дим стелеться з вивода. Грин. І. 254. 6) Полоса узора, вышитая вдоль рукава или пазухи рубахи. На сорочці у його гарний вивід, — наче змальовано з чого. Екатер. у. Пошила рукава з виводами. Славян. у.
Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Ном. № 14. Без підпалу й дрова не горять. Ном. № 3298. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Ном. № 7566. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Ном. № 10909. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). Г. Барв. 320. 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. Чуб. V. 186. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Шевч. 127. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Шевч. 149. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. Шевч. 620. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. Н. п. Черк. у. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки. Чуб. ІІІ. 93.
Гранчи́ти, -чу, -чиш, гл. = Грінчити. Вх. Уг. 234.
Гря́на, -ни, ж. Часть? Як придавив ложкою, так шкурка на каші аж на чотирі гряни й роспалась. Черк. у.
Кругляк, -ка, м. 1) Вѣтряная мельница голландской системы. 2) Раст. Equisetum palustre L. ЗЮЗО. I. 266.
Опришкуватий, -а, -е. Злой, сварливый. Рк. Левиц.
Перевисатися, -саюся, -єшся, сов. в. переви́снутися, -нуся, -нешся, гл. = перевисати, перевиснути. Перевислось намисто назад.
Таліянський, тальянський, -а, -е. Итальянскій. Желех. Млак. 98.
Тетя, -ті, ж. = тета. Галиц. Желех.
Чистина, -ни, ж. 1) Чистое, незаросшее мѣсто. А серед озера є дві чистині. Ум. чисти́нка. Там у лісі таки чимало є чистинок. 2) чистина? Зерновой хлѣбъ: ячмень, полба, рожь, пшеница. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.